 |
|
| |
 |
 |
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
Відділи ботанічного саду:
| |
|
| |
 |
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
Дендрологічний відділ
 Людину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, які є невід'ємною складовою частиною життя. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій планеті в такій формі, якій воно існує, було б неможливе. Мільярди рослин утворюють смарагдово-зелені килими лук, левад, трав'янистих схилів, гущавину лісів, заквітчані мальовничі галявини, узлісся, пасовища, тощо. Рослини це справжні прикраси Світу. А ботанічний сад - це сховище цих прикрас, саме тут мешкають і чудово себе почувають, завдяки дбайливим рукам працівників саду, рідкісні та червонокнижні рослини.
Перші дендрологічні насадження у нашому закладі з'явилися завдяки засновнику - Володимиру Андрійовичу Балюті.
Велика колекція деревних рослин зібрана завдяки наполегливій праці завідуючої відділом дендрології Коваль Валентини Вікторівни та дендролога Шалімова Ігоря Валерійовича. Основний напрямок роботи відділу Валентини Вікторівни - інтродукція та акліматизація деревно-чагарникових рослин.
Завдяки зусиллям працівників дендрологічного відділу, мандруючи доріжками ботанічного саду можна ознайомитись з представниками Далекого Сходу і Сахаліну, інтродуцентами із Сибіру, Алтаю, Середньої Азії, Північної Америки, Кавказу, Криму, Карпат є навіть представники Африки та Нової Зеландії та інших регіонів.
Біля входу до ботанічного саду відвідувачів зустрічає метасеквоя. Це дуже цікава рослина, яку до 1941 року вважали вимерлою. На території нашого закладу вона росте з 1958 року і за цей час досягла вже 10 м заввишки. Метасеквоя привертає увагу перехожих вузькою, ажурною конусоподібною кроною. Вона належить до хвойних рослин, але скидає на зиму хвою і, навіть, частину гілок.
 Один раз на рік, лише тиждень, можна подивитися на одне з чудес ботанічного саду - квітучу магнолію. Магнолія - деревовидна рослина, яка існувала ще в епоху динозаврів, близько 140 мільйонів років назад. Вона полюбляє країни з теплим кліматом, але і у нас в саду добре почувається і кожної весни радує мешканців міста і гостей своїм незвичним рясним цвітінням. Квіти ароматні і великі, у магнолії Кобус - білі, а у магнолії Суланжа -малиново-рожеві. Під час квітування магнолії до ботанічного саду приходить багато бажаючих подивитися на це диво. Восени гілки магнолії прикрашені гарним, червоно-кораловим отруйним насінням.
Поруч з магнолією росте її родич - ліріодендрон тюльпановий або як його ще називають тюльпанове дерево. Вік ліріодендронів становить близько 100 мільйонів років, вони жили ще в крейдяний період. Зеленувато-жовті, біля основи оранжеві квітки цієї рослини дуже схожі на тюльпани. Саме тому вони називаються тюльпанове дерево. Квіти ліріодендрона незвичні не тільки по формі, вони ще мають дивовижний аромат, що нагадує шоколад.
Унікальне дерево гінкго. В сучасному рослинному світі воно, мабуть, чи не єдине, яке являє собою і вид, і рід, і родину. Викопним решткам найдавніших рослин з родини гінкгових не менше 300 мільйонів років. У ті давні часи саме гінкгові були основною лісоутворюючою породою. До 1730 року ботаніки Європи гадали, що після льодовикового періоду гінкгові дерева зникли.
 Гінкго має конусоподібний стовбур, незвичайний за формою та довгі вигнуті гілки. Листки влітку світло-зелені, восени яскраво-жовті привертають увагу своєю незвичністю. Листок має неповторне жилкування: наче тонкі промінці розбігаються жилки віялом на всі боки. Форма листка теж незвична. Він ніби складений з двох лопастей що зрослися. Гінкго - рослина голонасінна, вона є далеким родичем ялівцю і сосни, але не має колючок та шишок. Його насіння кісточкоподібне, схоже за формою на абрикос і виростає на кінчиках гілок. У перекладі з японської мови "гінкго" означає "срібна абрикоса".
Привертає увагу темно-зеленою хвоєю тис ягідний. Перші тисові дерева з'явилися на планеті ще в середині мезозойської ери, тобто вік цієї родини - понад 200 мільйонів років. Тис пережив багато кліматичних та геологічних катаклізмів. І жив би він спокійно ще тисячі років, якби ним не зацікавилася людина.
Здавна деревина тису дуже цінувалася, та й тепер вона визнана чи не найкращою. Така деревина напрочуд красива, дуже міцна, тверда, стійка до гниття і в воді і на повітрі.
В античні часи тис вважався деревом суму та журби. Його шанували, як священне дерево. Тис присвячувався богам підземного царства і не випадково: хвоя, паростки та насіння дерева дуже отруйні, як для людини, так і для тварин. Парадоксально, що яскраво-червоний м'ясистий при насінник тисової шишкоягоди, в якому ховається смертоносне насіння - їстівний.
Гордістю ботанічного саду є колекція хвойних рослин, яка налічує понад 250 видів, різновидів та сортів. Одне з її прикрашень - китайська біла сосна, або сосна Арманда. Вона має гладенький сірий стовбур, м'які довгі голки, які живуть не більше двох років, після чого опадають і змінюються на нові. Особливістю сосни Арманда є їстівні горішки у великих зеленкувато-бурих шишках.
| | |
|
| |
Україна, 69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 11
тел. (061) 769-05-26 (приймальня), тел./факс (0612) 65-32-52
e-mail: zmdbs@mail.ru
|
|
